- вимокати
- = ви́мокнути; ви`моктивымока́ть, вы́мокнуть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
вимокати — а/ю, а/єш, недок., ви/мокнути і ви/мокти, кну, кнеш; мин. ч. ви/мок, ла, ло; док. 1) Ставати зовсім мокрим. 2) Пропадати, гинути від надмірної вологи, застою води (про рослини). 3) Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м якшим,… … Український тлумачний словник
вимокати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимокання — я, с. Стан за знач. вимокати 2), 3) … Український тлумачний словник
вимокнути — див. вимокати … Український тлумачний словник
вимокти — див. вимокати … Український тлумачний словник
намокнути — намокти, намокати (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), промок(ну)ти, промокати, вимок(ну)ти, вимокати; змок(ну)ти, змокати (перев. про істоти); замок(ну)ти, замокати (перев. про неживі предмети); обмок(ну)ти,… … Словник синонімів української мови